АВТОНОМІЯ ЗАКАРПАТТЯ БУЛА АКТУАЛЬНОЮ У ВСІ ЧАСИ

В Ужгородському прес-клубі відбулося засідання з нагоди виходу монографії «Державність Закарпаття в політико-правовій діяльності Т. Масарика», авторами якої є професор Михайла Болдижар та викладач УжНУ, заступник міського голови Ален Панов.
На думку Алена Панова, нерідко саме в історії слід шукати шляхи вирішення проблем сучасної держави: „Історична наука може суттєво підказати сучасним державним діячам, наприклад, щодо адміністративно-територіальної реформи, політичної карти України, необхідних повноважень регіонів”. Ален Панов висвітлив основні теми та розглянуті у монографії питання, віхи історії закарпатської державності. Зокрема, у праці йдеться про входження Закарпаття до Чехословаччини, питання автономності краю, а також розглядається постать Томаша Масарика. „Сьогодні Т. Масарика сприймають по-різному: від обожнювання до ненависті, — каже Ален Панов. — Ми зобов’язані дати наукову оцінку його діяльності щодо Закарпаття та з’ясувати: виконав чи ні глава чехословацького уряду свої обіцянки Закарпаттю”. Співавтор монографії розповів про стан краю у час його перебування у складі Чехословаччини, тодішній розвиток Ужгорода. А. Панов також додав, що наукові пошуки є невід’ємною частиною його діяльності, поряд із роботою в ужгородській мерії, а презентоване дослідження — далеко не остання спроба пролити світло на історичні події.
Михайло Болдижар розповів, що 43 свого життя віддав університету. Увесь цей час дослідника цікавили питання державності Закарпаття. Таку тему науковець пропонував найкращим сумлінним студентам, одним з яких став і Ален Панов, який ґрунтовно дослідив запропоновані питання. „Побутувала думка, що закарпатці ніколи не цікавилися питаннями державності, бо мають недержавницький менталітет, — каже М. Болдижар. — Я радий спростувати такі тези історичними фактами. Водночас, на жаль, такі питання сьогодні в країні перейшли у політичну площину, а історія відійшла на другий план. Такий підхід — абсолютно неправильний”.
Михайло Болдижар також зауважив, що „автономістські” традиції на Закарпатті мають давню історію, включаючи Хустські збори 1919 року та події у Сен-Жермені. Презентована книга – вже 28 праця науковця з цієї теми.
Повертаючись до сучасності, Ален Панов зазначив, що сьогодні в Україні ще не розроблено ідеального балансу повноважень між центром та регіонами. За його словами, Закарпаття наразі (як й інші області) не володіє достатніми правами та свободами для успішного вирішення своїх проблем. Тому адміністративно-територіальна реформа є цілком на часі.
Водночас А. Панов запевнив присутніх, що бюджетний федералізм, який наступить у результаті конституційних змін, не завдасть шкоди економіці краю, а навіть навпаки. „Ми не будемо тим регіоном, який не зможе себе прогодувати” — переконаний Ален Панов.