ІНФОРМАЦІЯ

щодо результатів реалізації Фонду малих експериментальних проектів Угорщина-Україна 2003 програми Phare CBC

У четвертому кварталі 2006 року завершується діяльність Фонду малих експериментальних проектів Угорщина-Україна 2003, який є спеціальним інструментом програми Phare CBC, що має на меті підтримку транскордонних зв’язків та інтенсифікацію розвитку прикордонних територій.

18 жовтня 2006 року в місті Шарошпатак (Угорська Республіка), відбулася фінальна конференція, яка мала на меті підбити підсумки виконання проектів, раціональність використання грантових коштів, досягнення очікуваних наслідків тощо.

Від імені Європейського союзу уповноваженою організацією, яка оголошувала конкурс, здійснювала відбір проектів, щодо яких буде надано фінансову підтримку та контролювала їх виконання, була визначена „VÁTI KHT” – Угорське товариство регіонального розвитку ( організаційно-правову форму даного підприємства можна порівняти зі спеціалізованим державним підприємством).

Метою фонду малих проектів було поглиблення транскордонних інтеграційних процесів між населенням прикордонних регіонів, які сприяють місцевій діяльності громад, спрямованій на їх сталий розвиток.

Щороку на отримання гранту можна було подавати конкурсні проекти з бюджетом від 5 до 50 тис. євро. Термін реалізації проектів мав складати найбільше півтора року.

Необхідно зазначити, що отримувачем коштів могла бути лише угорська некомерційна організація (органи місцевого самоврядування, комунальні підприємства, громадські організації).Обов’язковою умовою фінансової підтримки була наявність української організації-партнера.

Обумовлені сума фінансової підтримки та обмеженість терміну реалізації у значній мірі обмежили тематику проектів наступними сферами:

• Організація семінарів, конференцій тощо. Підтримка застосування послуг;

• Культурний обмін (фестивалі, конкурси);

• Придбання обладнання;

• Розробка технічної документації;

• Здійснення попередніх досліджень необхідних для підготовки великомасштабних інвестицій суттєвого значення, з огляду на розвиток прикордонних регіонів.

Характерним для експериментального фонду малих проектів Phare Угорщина-Україна 2003 було намагання зміцнити транскордонні зв’язків, виявити нові можливості співпраці і розробити пропозиції щодо нових форм співробітництва.

Як правило, проекти які реалізовувалися під егідою Експериментального фонду малих проектів, ставили перед собою мету досягти результатів у наступних сферах:

1. Створення бази знань, розвиток підприємницьких навичок і вмінь, складення освітніх програм, довідників і виявлення широкого спектру підприємницьких можливостей. Проведення аналізів найкращої практики, організація семінарів для підприємництв малого і середнього бізнесу з метою розвитку інноваційних підприємств.

2. Виявлення туристичних можливостей: розробка туристичного пакету шляхом створення водного маршруту на Тисі, інвентаризації архітектурних та інших пам’яток.

3. Розробка технічних документацій, створення системи моніторингу та інституційної співпраці для сприяння розвитку інфраструктури регіону. Виявлення логістичних ресурсів територій, створення транскордонного логістичного кластеру.

4. Організація заходів в області культури та збереження традицій у прикордонних територіях. Створення нових форм співпраці поміж людьми. Підвищення кваліфікації представників різних професій, для збільшення конкурентноздатності людських ресурсів.

5. Ознайомлення зацікавлених інституцій з регіональною політикою та системою демократичних цінностей Європейського Союзу.

Загальна сума витрачених коштів Європейського Союзу на реалізацію малих проектів склала близько 630 000 євро, які були розподілені поміж 17 організаціями, які виконали 19 проектів.

Для порівняння наводимо основні параметри функціонування аналогічного експериментального фонду малих проектів Угорщина-Словаччина, оператором якого виступала та сама організація VÁTI KHT: витрачено близько 2 800 000 євро на реалізацію 49 проектів. Останній факт дає можливість підтвердити висновок про пріоритетність витрачання спільних коштів Європейського Союзу на своїй власній території.

Основні відомості щодо реалізованих угорсько-українських проектів містяться в наведеній нижче таблиці.

Експрес-аналіз наведених вище проектів дає можливість зробити наступні висновки:

І. У всіх проектах одержувачем фінансової підтримки є угорські установи і організації. Український партнер здебільшого виконує формальну роль (дає право на використання власних реквізитів) і активної участі в підготовці та реалізації проекту не бере.

ІІ. Усі проекти можна умовно поділити на чотири категорії:

• „практичні” – ті, які дають конкретний корисний кінцевий результат, який матиме позитивний вплив на розвиток громад і територій;

• „нейтрально позитивні” – сприяють розвиткові міжнародних зв’язків поміж окремими громадами або організаціями, підтримують культурний обмін, тощо.

• „нейтральні” – проекти результат які ніяким чином не впливають на розвиток територій та поглиблення транскордонних відносин; як правило учасниками їх стають громадські організації з обмеженим колом учасників, які і отримують позитивний результат у вигляді винагороди, оплати послуг, придбанні устаткування тощо.

• „небезпечні” – проекти які фактично стимулюють збір та обробку інформації у галузі економіки, соціальної сфери, трудових та природних ресурсів. Результати таких досліджень передаються через організацію-оператора програми, до зацікавлених структур Європейського Союзу.

Беручи до уваги зазначену вище класифікацію, можемо констатувати, що більшість проектів слід віднести до третьої категорії („нейтральні проекти”).

Невелика кількість проектів може претендувати на практичний результат який матиме позитивний вплив на розвиток громад і територій: серед таких слід виділити проект „Розроблення системи моніторингу забруднень” кошторисною вартістю 44 064 євро, виконаний Ніредьгазьським інститутом спільно з Ужгородським національним університетом та проект „Транскордонне фахове співробітництво, підвищення кваліфікації” виконаний Сатмар-Березькою лікарнею і курортом та Берегівською та Виноградівською центральними районними лікарнями, загальний обсяг фінансування якого склав 41 583 євро.

Кілька проектів стосувались культурного обміну та спілкування поміж прикордонними громадами, що в цілому позитивно впливає на розвиток добросусідських відносин, взаємне отримання інформації тощо.

Особливо слід звернути увагу на проекти четвертої категорії, які викликають сумнів у їх користі для розвитку прикордонних територій і носять характер скуповування інформації. Серед таких слід виділити проекти „Дослідження використання природних джерел на Закарпатті” який отримав фінансову підтримку у розмірі 48150 євро та „Аналіз суспільно-економічного становища на Закарпатті” – 38 700 євро. Обидва дослідження були виконані Ніредьгазським інститутом спільно з Закарпатським фондом підтримки підприємництва „ТЕС ФОНД”, м. Ужгород. Остання організація значний період часу спеціалізується на освоєнні європейських грантів та виконанні подібного роду досліджень.

Враховуючи, що отримувачем фінансової підтримки виступають угорські установи і організації, вбачаються наступні фактори, які можуть характеризувати участь української сторони в грантових конкурсах як позитивну:

1) Методологічний – суть якого полягає у набутті навичок та практичного досвіду підготовки та реалізації грантових проектів, які фінансуються Європейським Союзом. Цей фактор працює на перспективу, оскільки через певний проміжок часу прогнозується можливість отримання по лінії INTERREG ІІІ-TACIS фінансування на цілі регіонального розвитку та прикордонного співробітництва українськими організаціями. Представниками організації VÁTI про це було оголошено під час конференції. Бюджет підтримки таких проектів – 2 000 000 євро; Окрім цього очікується утворення спеціального інструменту підтримки прикордонного співробітництва та розвитку території для області Саболч-Сатмар-Берег (Угорська Республіка) та Закарпатської області (Україна).

2) Інформаційний – українські партнери, як правило органи місцевого самоврядування, мають можливість отримати інформацію про розв’язання конкретних соціально-економічних проблем та деякі інструменти пожвавлення розвитку територій у своїх „єесівських” партнерів.

3) Гуманітарний – виникає можливість пожвавити культурний обмін, підтримати збереження історичних традицій, налагоджувати транскордонну співпрацю в галузі туризму тощо.

4) Фактор побудови стійкої партнерської мережі по обидва боки кордону, який є головною передумовою для залучення коштів Європейського Союзу на спільні цілі в майбутньому.

На жаль слід констатувати, що серед перерахованих факторів чи не єдиним досягненням під час реалізації грантів є гуманітарний . Українські партнери не використовують в достатній мірі можливості отримання інформації щодо вирішення питань розвитку регіонів, набуття практичного досвіду в підготовці грантових проектів, розбудови стійких партнерських відносин. Ілюстративним в цьому контексті був факт нетривалої присутності представника лише однієї партнерської організації з української сторони на фінальній конференції 18 жовтня 2006 року.

В контексті трансформації та утворення нових програмних інструментів ЄС, які мають на меті стимулювати розвиток регіонів та прикордонного співробітництва, враховуючи прогнози, згідно з якими ці новоутворені програми даватимуть можливість отримувати кошти на реалізацію проектів українським резидентам вважаємо за доцільне:

1) Рекомендувати органам місцевого самоврядування обласного, міського (міст обласного значення) та районного рівнів сприяти підготовці спеціалістів в галузі підготовки та виконання грантів місцевого значення, залучати їх до виконання проектів, які дійсно сприяють розвиткові територіальної громади. Залучення експертів може відбуватись як шляхом утворення відповідних підрозділів (як варіант – комунальних підприємств) з міжнародного співробітництва та муніципального (регіонального), так і шляхом співпраці з громадськими організаціями та окремими експертами на договірних засадах.

2) З метою неухильного додержання зовнішньополітичного курсу ініціювати зміни у відповідні нормативні документи, які регламентують порядок здійснення зовнішніх зносин органами державної влади, розповсюдивши координаційну роль МЗС і на органи місцевого самоврядування.

3) Враховуючи, що очікувані контакти з зарубіжними партнерами у випадку неналежного виконання своїх обов’язків українською стороною за грантовими зобов’язаннями можуть нанести суттєвої шкоди іміджу держави, вимагати від зацікавлених сторін неухильно додержуватись положень чинного законодавства стосовно координації зовнішніх зносин Міністерством закордонних справ.

4) Вийти з ініціативою до відповідних структур Європейського Союзу стосовно залучення українських експертів до відбору проектів, на які планується надання фінансової підтримки, задля визначення їх актуальності та уникнення участі в них організацій, які не мають практичного досвіду та реальної можливості якісно реалізувати цілі та завдання.

Ален Панов,

Юрист, дипломат, кандидат історичних наук