О   некоторых потенциальных возможностях   еврорегионов*

На сегодняшний день в Европе действует около 200 организаций приграничного и трансграничного сотрудничества главными из которых являются еврорегионы. Основная цель деятельности данных организаций , как правило, сводится к снижению негативного эффекта границы в приграничном и трансграничном обороте, лоббирование интересов членов подобных организаций как на внешнем уровне, так и перед национальными правительствами, создание и активизация связей в различных сферах между приграничными территориями, решение совместных проблем, связанных с географическим расположением территорий и т.д.

На сегодняшний день украинские области входят в состав нескольких еврорегионов ( Закарпатская, Ивано-Франковская, Львовская, Черновицкая - Карпатский еврорегион, Волынская - Еврорегион Буг, Одесская - Еврорегион Нижний Дунай, Черновицкая - Еврорегион Верхний Прут) , что объективно вызывает необходимость изучение целей деятельности данных организаций, места в них украинских участников, необходимости корректировки курса и целей их деятельности, базируясь на внешних и внутренних интересах Украины.

Необходимо заметить что создание и формальный статус описанных еврорегионов на этапе их образования был почти идентичным. Это основано на том факторе, что три из четырех еврорегионов (Нижний Дунай, Верхний Прут, Буг) были созданы по модели одного из них (Карпатский еврорегион), который является самым “старшим” и наиболее опытным из них.

Однако, на сегодняшний день еврорегионы, в состав которых ходят украинские области далеко не всегда выполняют поставленные перед ними цели (согласно учредительных документов). Более того, поставленные формально цели далеко не полностью обслуживают интересы Украины. Так ,на сегодняшний день можно констатировать тот факт, что еврорегионы, к сожалению, являются не до конца использованным инструментом внешней политики Украины.

Не вдаваясь в подробности проблем, которые тормозят нормальную деятельность еврорегионов (см. Материал Еврорегионы и Украина) , автор попытается вкратце изложить свое видение возможностей еврорегионов в решении внешнеполитических задач.

Возможность первая. Использование еврорегионов в качестве лоббистских институций, прежде всего относительно европейских структур (Европейский Союз и его органы, ПАСЕ, и т.д.) для решения проблем внутреннего характера в различных сферах. Результатом лоббирования может стать как политическая та и экономическая поддержка конкретных проектов.

Для использования такой возможности не в последнюю очередь образуются еврорегионы и поддерживаются правительствами национальных сторон. В этой связи для более глубокого изучения данной возможности было бы желательным изучение опыта Венгрии и Польши в подобных вопросах, поскольку эти две страны имеют некоторый опыт в общении с европейскими структурами, в том числе и касательно получения донорской финансовой помощи.

Используя в качестве примера Карпатский еврорегион можно назвать несколько программ, выдвинутых отдельными его участниками, которые были или будут пролоббированы еврорегионом в различных европейских структурах (см. Приложение №1 на украинском языке) . На сегодняшний день также готовится программа комплексного обустройства бассейна речки Тиса, которая имеет максимальное значение для улучшения экологической ситуации в данном регионе (см. Приложение №2 на украинском языке). Отдельно следует выделить образование на территории некоторых участников Карпатского еврорегиона (напр. Венгрия, Польша) Агентств по региональному развитию и подобных им организаций, которые созданы во многом благодаря использованию лоббистких возможностей, а также марки еврорегионов и которые будут использоваться для стратегического планирования развития регионов, поиском ресурсов и координации работы по осуществлению таких планов. То есть реализация подобных проектов говорит о том, как, при удачном менеджменте со стороны органов местного самоуправления и государственной власти, можно, используя поддержку европейских, структур создать институцию, целью которой будет дальнейшее привлечение все тех же ресурсов в решении проблем отдельно взятого региона.

Однако, учитывая различные факторы, еврорегионы и в частности украинская сторона не используют в полной мере возможности лоббирования более широкомасштабных и важных проектов. О факторах которые препятствуют использованию таких возможностей речь пойдет ниже.

 

Возможность вторая. Использование рабочих органов еврорегионов в качестве центров привлечения информации, с целью изучения состояния других сопредельных и не только государств.

Ценность подобной возможности трудно переоценить, особенно в контексте необходимости изучения возможных партнеров во внешнеполитических отношениях Украины, изучения опыта общения соседних стран с европейскими структурами, получения информации в сфере новых технологий, отношения Европы к нашей стране и т.д.

В этой связи необходимо выделить два вектора деятельности:

• внутренний (то есть деятельность украинских представительств внутри еврорегионов для достижения определенных целей)

• внешний ( активизация деятельности украинских представителей во всевозможных европейских организациях, где представлены многие страны в том числе и Западной Европы. В этой связи необходимо выделить сотрудничество с Ассоциацией приграничных регионов Европы (АЕБР), которая является объединением еврорегионов и иных межрегиональных институтов и которая является своеобразным органом Европейского союза, отвечающим за сотрудничество с еврорегионами и приграничными регионами, в том числе и сфере сбора информации про них, лоббированию их интересов, предоставлению финансовой помощи в реализации проектов).

 

Возможность третья. Еврорегионы - как лицо Украины.

Учитывая частое соприкосновение участников еврорегионов между собой, естественным является тот факт, что украинские области входящие в состав еврорегионов могут положительно влиять на формирование имиджа государства перед Европой. Этот фактор тем более важный, что еврорегионы (точнее их некоторые представители), активно участвуя в европейской внешнеполитической жизни, могут произвести трансмиссию такой информации европейским структурам, которая может в некотором роде улучшать далеко не идеальный образ Украины.

В этой связи необходимо активизировать деятельность украинских участников (прежде всего представительств и областей-членов) еврорегионов, особенно в Карпатском еврорегионе, учитывая его геополитичекое расположение. Активизация должна проявляться во всех сферах сотрудничества в рамках подобных организаций, особенно в работе постоянных органов, которые курируют украинские участники, а также путем проведения высокоуровневых мероприятий в сфере международного сотрудничества на нашей территории. Последним примером положительного влияния работы украинских органов на формирование имиджа государства может служить 30 Заседание Совета Карпатского еврорегиона 6-7 апреля в Ужгороде, которое было проведено на высоком как дипломатическом, так и организационном уровнях, что немедленно было отмечено его участниками, а также за относительно небольшой период времени было подвергнуто обсуждению в АЕБР. При этом была отмечена положительная работа Украинского Представительства и сразу же было предложено принять участие в одном из важных проектов и направлено приглашение Представителю Украины в Карпатском еврорегионе принять участие в заседании АЕБР в г. Страсбург, в сентябре 2001г.

 

Возможность четвертая. Еврорегионы как координаторы и партнеры международных проектов.

Учитывая наличие определенной информации, компетенции и стратегии еврорегионы могут выступать как профессиональные партнеры любой правительственной и европейской организации, в процессе разработки, оформления и реализации определенных программ.

В этой связи необходимо отметить возможность использования еврорегионов в качестве организаций через которые Европа могла бы оказывать помощь и содействие Украине в реализации определенных проектов, учитывая при этом поддержку еврорегионов, как универсальных организаций межрегионального сотрудничества,. со стороны названых структур.

Перечисленный выше список возможностей есть открытым, то есть можно изыскать и другие пути использования еврорегионов во внешней и внутренней политике Украины, с целью извлечения из их деятельности пользы.

Однако существуют некоторые препятствия, которые мешают осуществлению вышеуказанных возможностей еврорегионами. Среди таких факторов необходимо выделить по крайней мере

• отсутствие единой стратегии внешних сношений на региональном уровне и стратегии сотрудничества между украинскими областями, еврорегионами в целом и европейскими структурами,

• отношение некоторых высших руководителей областного звена к внешней политике как к второстепенному мероприятию,

• низкий уровень профессионализма исполнителей внешнеполитического и внешнеэкономического секторов на областном уровне,

• отсутствие единого координационного центра внешней политики на уровне области,

• недостаточная материальная база и финансирование рабочих органов еврорегионов со стороны их учредителей (областных советов) и, как следствие, невозможность использования их потенциала для решения указанных выше возможностей, которая проявляется также в

• отсутствии необходимой информации о различных программах, поддерживаемых европейскими структурами и об опыте работы с такими программами со стороны соседних стран, коллег по еврорегионам (прежде всего Венгрии, Польши, Словакии).

К сожалению, этот список также не является полным и его можно было бы продолжить. Однако, по мнению автора, решение хотя бы указанных выше проблем, дало бы возможность более продуктивно использовать такой важный внешнеполитический инструмент как еврорегион, особенно в контексте современных тенденций в Европе, одна из которых выражается в принципе “Европа регионов”.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Эксперт.

 

Приложение №1

Перелік основних проектів, які здійснюються в рамках Карпатського єврорегіону.

 

1. INTERREGIO

Учасники: Закарпатська область (Україна), жудєц / повіт/ Сату-Маре (Румунія), мед”є /область/ Соболч-Сотмар-Берег (Ніредьхаза, Угорщина).

Трилатеральний договір про співпрацю, метою якого є розвиток інфраструктури регіонів, вирішення спільних проблем в економічній, культурній, екологічній, соціальній, освітній сферах, участь у спільних грантових проектах тощо. Передбачається утворення агенства з розвитку регіонів, яке б вивчало ситуацію в різних сферах, досвід учасників проекту по подоланню проблем, які є актуальними на сучасному етапі розвитку регіонів, готувало спільні рекомендації та координувало роботу учасників проекту. Орієнтовне місцезнаходження агенства - м. Ужгород, Україна.

 

2. Проект “Жива Тиса” (Living Tysa)

Учасники: Закарпатська область (Україна), жудєци Бая-Маре, Сату-Маре, Орадея, Селаж (Румунія), Кошіцький та Прешовський краї (Словаччина), мед”є Соболч-Сотмар-Берег, Хойду-Бігор, Боршод-Обоуй, Земплейн, Хевеш та Яс-Нодькун-Солнок. Відкритий до приєднання.

Проект являє собою фактично угоду про сумісну діяльність з метою попередження природних катаклізмів, екологічних катастроф у басейні річки Тиса. Передбачається створення координаційно-диспетчерського центру, а також системи споруд з водорегулювання, передачі оперативної інформації про можливу екологічну небезпеку, попередження та усунення наслідків повіні та інших природних катаклізмів. Координується угорською стороною.( проф. Шюлі-Зокор). Проект на стадії закінчення науково-технічних розробок та пошуку фінансових донорів.

 

3. Асоціація музеїв та картинних галерей Карпатського єврорегіону.

Учасники: Закарпатська, Івано-Франківська області (Україна), Соболч-Сотмар-Березька мед”є (Ніредьхаза, Угорщина), Кошіцький край (Словаччина), Підкарпатське воєводство (Польща). Відкрита до приєднання.

Проект розрахований на посилення уваги органів влади та громадськості до збереження пам”яток історії та культури, залучення ресурсів для розвитку музейних установ та проведення робіт по збереженню пам”ток, посилення туристичного обороту тощо. Знаходиться на організаційній стадії (реєстрація, пошук партнерів та фінансових донорів тощо).

 

4. Проект “Зелені Карпати”

Учасники: всі регіони-члени Карпатського єврорегіону.

Проект являє собою фактично угоду про сумісну діяльність між членами Карпатського єврорегіону в туристично-рекреаційній галузі.

Метою проекту є:

а) посилення туристичного руху на території Карпатського єврорегіону;

б) розвиток “Зеленого туризму”;

в) створення бази даних тематичних туристичних маршрутів в рамках Карпатсього єврорегіону;

г) екологічний аспект туризму.

Координатор проету Польська сторона (Комісія з питань туризму). На сьогодні створена база даних тематичних маршрутів в Карпатському єврорегіоні. Активно розвивається “Зелений туризм” особливо в Польщі, в тому числі і завдяки цьому проекту. Організатори проекту здійснюють спроби залучення туристів через рекламу, promotion проекту в своїх країнах та в Західній Європі.

 

5. Єврорегіон Мішколц-Кошіце.

Учасники: мед”є Боршод-Обоуй-Земплейн, місто з правом мед”є Мішколц (Угорщина) та Кошіцький край (Словаччина).

­Проект є найбільш вдалим прикладом двостороннього співробітництва в економічній, культурній, соціальній, освітній сферах в рамках Карпатського єврорегіону. Враховуючи історико-георгафічний фактор, відбувається доволі жвава повсякденна співпраця у названих галузях. Одним з важливіших завдань проекту є розбудова інфраструктури даних регіонів, в тому числі побудова автобаму, який би з”єднував міста Мішколц і Кошіце між собою та з містом Будапештом, а через нього з сіткою європейських автострад.

 

6. Асоціації прикордонних органів місцевого самоврядування.

Діють на українсько-угорському (Берегівський район, Україна та чотири об”єднання місцевого самоврядування мед”є Соболч-Сотмар-Берег, Угорщина) та українсько-румунському кордонах (Рахівський та Тячівський райони, Україна, органи місцевого самоврядування жудєца Марамуреш, Румунія) і об”єднують органи місцевого самоврядування нижчого та середнього рівнів адміністративно-територіального поділу. Займаються, як правило, співробітництвом в культурній та освітній сферах та в сфері розвитку інфраструктури сіл, селищ і міст.

 

7. Двосторонні угоди про співпрацю в економічній, культурній, науковій, освітній сферах поміж адміністративно-територіальними одиницями всіх рівнів. Наприклад угода про співпрацю між Закарпатською областю( Україна) та Прешовським краєм (Словаччина), між Закарпатською областю (Україна) і Підкарпатським воєводством (Польща), між містами Ужгород( Україна) і Ніредьхазо (Угорщина).

 

8. Готується проект по будівництву автобаму, який би з”єднував регіони, які не увійшли в програму побудови європейських транспортних коридорів. Очікується, що в проекті приматимуть участь жудєц Орадея (Румунія), мед”є Хойду-Бігор, Боршод-Обоуй-Земплейн (Угорщина), Кошіцький і Прешовський краї (Словаччина), Підкарпатське воєводство (Польща). В наслідок реалізації проекту передбачається побудова транспортного коридору, який би з”єднав Румунію, Угорщину, Польщу і Словаччину та приєднав названі регіони до системи європейських автомагістралей. На сьогодні проект на стадії переговорів, визначення кола учасників, обгрунтування маршруту будівництва автошляху. Найбільшу зацікавленість в реалізації проекту проявляє Угорська сторона та Словацька сторона ( зокрема адміністрація Кошіцького краю Словаччини).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Приложение №2

Інформація

про спільний міжнародний проект “Комплексна програма облаштування басейну ріки Тиса”

Метою спільного міжнародного проекту “Комплексна програма облаштування басейну ріки Тиса” є захист територій країн від шкідливої дії вод в басейні ріки Тиса та розвиток транскордонного співробітництва по захисту навколишнього середовища територій в рамках Карпатського Єврорегіону. Проект буде підготовлено експертами України, Угорщини, Румунії, Словаччини з залученням експертів Європейського Союзу.

Проект передбачатиме вивчення стану загальної екологічної ситуації, проведення комплексу заходів по захисту територій країн від шкідливої дії вод: відновлення та відбудова дамб, створення водосховищ, природно-заповідних парків та автоматизованої інформаційно-вимірювальної системи для прогнозу паводків і управління водними ресурсами по всій довжині русла ріки Тиса – лівої притоки ріки Дунай.

Басейн ріки Тиса, найбільшої лівої притоки Дунаю, розміщений на території 4-ох країн: України, Румунії, Угорщини, Словаччини. Загальна площа басейну ріки Тиса - 156,4 тис кв.км, питома вага України складає 8.1%, Румунії - 46%, Угорщини 29.6%, Словаччини - 9.9%.

Більша частина стоку ріки Тиса формується на території трьох країн: Румунії - 50.9%, України 25.6%, Словаччини - 13.4%. На Україні р. Тиса бере початок в українській частині Карпат в Рахівському районі Закарпатської області. Загальна протяжність р. Тиса - 967 км, в т.ч. на території Закарпатської області України 262 км. Протяжністю 107 км довжини ріки проходить державний кордон, в т.ч. 65 км - між Україною та Румунією та на відрізку 42 км - між Україною і Угорщиною.

Змішане грунтово-сніго-дощове живлення ріки Тиса і її притоків є причиною значної сезонної різниці рівнів води. Значні інтенсивні опади восени, танення снігів у горах та весняні дощі, на фоні високої водності і особливостей території, дві третини якої складають гори і схили, часто спричиняють несподівані паводки, які в останні роки стали катастрофічними для населення і економіки Закарпатської області.

Загалом за останні 30 років на річках Карпат на території Закарпаття сталося 117 паводків, з яких паводки 1970, 1974, 1980, 1992, 1993 років носили екстремальний характер, спричинили значні матеріальні збитки (понад 460 млн. грн.) та людські жертви. Щороку на ліквідацію наслідків паводків спрямовувались кошти, але через їх недостатність, роботи виконувались лише у незначних обсягах.

Два останні стихійні лиха у Закарпатській області (Україна) та області Саболч-Сатмар-Берег (Угорщина) - осінній паводок у листопаді 1998 року та весняний паводок у березні 2001року за своїми масштабами перевищили усі попередні, разом узяті, набули загальнодержавного значення.

Екологічна катастрофа, що склалася в прикордонних регіонах в листопаді 1998р., спричинила трагічні наслідки. Паводки та зсуви грунту забрали тільки у Закарпатті 17 людських життів, зруйнували довкілля, тисячі осель, завдали значних збитків всьому народному господарству та населенню області на загальну суму 810 млн. грн. У зоні лиха опинилось близько 400 тис. людей - майже третина всього населення краю.

За період 1999-2000рр. в Закарпатській області було проведено значні роботи з ліквідації наслідків осіннього паводку 1998 року. На ліквідацію наслідків паводку було направлено значні кошти з Державного бюджету України та з місцевого бюджету. Із 2984 зруйнованих було введено в експлуатацію 2349 будинків та придбано 318 квартир. Із 12329 пошкоджених відремонтовано і введено в експлуатацію 12250 будинків. По протипаводковим заходам здійснено регулювання - 37,34 км русел річок, відновлено та побудовано 27,26 км дамб, відбудовано - 14,21 км берегоукріплень. Побудовано та відремонтовано 110,8 км автомобільних доріг, 28 мостів загальною протяжністю 1382 п/м.

Катасторофічною стала для Закарпаття березнева повінь 2001р. Загальна площа затоплених земель склала 40272,2 га, підтоплено 255 населених пункти, зруйновано 1732 будинки. Унаслідок паводка загинуло 9 чоловік. Крім того, у післяпаводковий період в області зафіксовано активізацію 159 зсувів, 47 селів та 55 ділянок бічної ерозії.

Унаслідок змивання паводковими водами з поверхні грунту нечистот відбувається забруднення водоносного горизонту басейну рік - виникає реальна загроза появи спалахів кишкових інфекцій, у першу чергу тих, котрі передаються водним шляхом. Тому здійснення комплексних робіт по регулюванню русел річок, відновленню та відбудові дамб, запобіганню паводкам і забрудненням, є важливим для усіх країн, на території яких протікає р. Тиса.Захист територій від паводків слід будувати на нових підходах, які були б ефективнішими і надійнішими, гарантували безпеку громадянам і їх майну в басейні ріки Тиса.

Проектом “Комплексна програма облаштування басейну р. Тиса ” пропонується здійснення таких заходів по всій довжині русла р. Тиса та її приток:

1. Розробка та реалізація Комплексної Схеми захисту від затоплення в басейні ріки Тиса:

1.1. Реконструкція існуючих та будівництво нових локальних дамб для захисту населених пунктів;

1.2. Спорудження системи протиповеневих водосховищ та системи польдерних ділянок;

1.3. Розвиток та зміцнення технічної бази існуючого водогосподарського комплексу регіонів басейну ріки Тиса.

2. Створення спільних двох- і багатосторонніх об”єктів природно-заповідного фонду в басейні р.Тиса

Транскордонне співробітництво в рамках Карпатського Єврорегіону для покращення сучасного стану басейну р.Тиса передбачає створення спільних дво- і багатосторонніх об”єктів природно-заповідного фонду в басейні р.Тиса:

2.1. Втілення в життя екологічної програми “Зелені Карпати”, метою якої є відновлення лісових насаджень на Північному Сході Карпатських гір.

2.2. Створення програми “Жива Тиса”, метою якої є управління територією басейну р.Тиса, як єдиним екологічним простором.

2.3. Створення регіонального ландшафтного парку “Притисянський”.

2.4. Розробка та реалізація програми по підняттю верхньої межі лісу та заліснення ерозованих схилів, зсувів, селенебезпечних ділянок, прибережних смуг та водоохоронних зон.

3. Створення єдиної інформаційно-вимірювальної системи в басейні ріки Тиса (AIBC- “Тиса”)

На чотирьохсторонній зустрічі представників водогосподарських органів (Україна, Угорська Республіка, Румунія та Словацька Республіка), що відбулася в лютому 1999 р. в м.Ужгороді, Україна, було прийнято рішення про створення в басейні ріки Тиса єдиної інформаційно-вимірювальної системи спостережень, передачі та обробки даних для попередження і прогнозування паводків в інтересах чотирьох країн, використовуючи досвід найбільш удосконалених автоматизованих систем в інших країнах.

Основна мета створення АІВС -"Тиса" – оперативне прогнозування гідрографів паводків на р.Тиса і правобережних її притоках за допомогою спеціальних математичного, інформаційного і програмного забезпечень. Пусковий комплекс першої черги цієї системи введено в дію в м.Ужгороді, Україна - це Центр збору і обробки інформації АІВС-"Тиса".

Передбачається продовження роботи по створенню АІВС-"Тиса", що дасть можливість розширити зону спостереження, збір і обробку інформації з районів інтенсивного формування стоку, попередження про формування і проходження паводків та вжиття заходів по захисту територій від затоплення.

4. Попередження транскордонного забруднення, захист екосистем та водних ресурсів від забруднення

Проектом передбачається:

4.1. Вивчення екологічного стану навколишнього середовища басейну р.Тиса

4.2. Розробка короткострокових та довгострокових програм по зменшенню ризику забруднення на основі інвентаризації регіональних точок аварійного ризику та оцінка потенційних джерел забруднення

4.3. Розробка та впровадження необхідних заходів (встановлення стаціонарних станцій моніторингу по контролю якості поверхневих вод та гідрологічних вимірювань, забезпечення лабораторій сучасними приладами та обладнанням)

4.4. Прийняття єдиних методик контролю якості води та єдиних методик оцінки якості води

Реалізація транскордонного проекту “Комплексна програма облаштування басейну ріки Тиса” за допомогою фінансування Європейського Союзу дозволить забезпечити безпечні умови для проживання населення в басейні р.Тиса, мінімізацію очікуваних збитків від шкідливої дії вод, поліпшення функціонування природних водотоків, управління територією басейну р.Тиса, як єдиним екологічним простором, що в результаті дозволить суттєво покращити загальну екологічну ситуацію в Карпатському Єврорегіоні.

Ален Панов,

юрист, дипломат, кандидат исторических наук