КАРПАТСЬКИЙ ЄВРОРЕГІОН ЯК МІСТ МІЖ УКРАЇНОЮ І ОБ’ЄДНАНОЮ ЄВРОПОЮ.

Сучасна світова дипломатія володіє спектром різноманітних форм і методів міжнародного співробітництва. Однією з таких форм є міжнародне співробітництво на рівні регіонів та територіальних громад. Міжрегіональне співробітництво включає, принаймні, два основних аспекти: двостороннє та багатостороннє співробітництво. Основним інструментом багатостороннього міжрегіонального співробітництва є єврорегіон - асоціація транскордонної міжрегіональної (міжмуніципальної) співпраці, яка покликана сприяти вирішенню спільних проблем, що визначені його учасниками. Враховуючи геополітичну та економічну специфіку територій, які є учасниками єврорегіону, формулюється мета його діяльності. Найбільш універсальними завданнями, які, як правило, стоять перед єврорегіонами, є зниження негативного ефекту кордону в прикордонному обороті, налагодження і підсилення існуючих зв”язків між прикордонними регіонами у різних сферах, вирішення конкретних проблем, які витікають із прикордонного розташування територій. На сьогодні в Європі діє кілька десятків єврорегіонів, що свідчить про ефективність такого інструменту зовнішньої політики у виконанні завдань по транскордонній співпраці. Про ефективність єврорегіональної співпраці свідчить також велика ступінь уваги, яка приділяється європейськими структурами, перш за все Європейським Союзом та Радою Європи.

Карпатський єврорегіон був створений 14 лютого 1993 року в м. Дебрецені (Угорщина) органами влади та місцевого самоврядування прикордонних областей Польщі, Словаччини, Угорщини і України. З 1997 року до складу Карпатського єврорегіону також увійшли прикордонні регіони Румунії. На сьогодні територія єврорегіону складає 162 тис. кв. км з населенням біля 16 млн. чоловік.

Специфіка Карпатського єврорегіону полягає у декількох факторах. Перш за все це перша транскордонна організація, створена на терені країн колишнього соціалістичного табору, прикордонні регіони яких, не дивлячись на їх географічне розташування та фрагментарні зв”язки здебільшого культурного характеру, були дещо ізольованими один від одного. З початку свого створення єврорегіон був покликаний активізувати транскордонну співпрацю між регіонами-учасниками в різних сферах.

По-друге, всі регіони, які є учасниками Карпатського єврорегіону, мають спільне історичне минуле і пов”язані між собою тісними культурними, геополітичними, економічними зв”язками, оскільки в певний період часу належали до складу однієї країни ( з другої половини 18 ст. - Австрійська монархія, з 1867р. - Австро-Угорщина).

По-третє, регіони-учасники Карпатського єврорегіону володіють різним потенціалом та досягли різного рівня економічного розвитку. Так, регіони Угорщини і Польщі (країн, які в недалекій перспективі стануть членами Європейського Союзу) є більш розвиненими в економічному плані, ніж регіони Румунії та України.

По-четверте, всі учасники Карпатського єврорегіону є депресивними територіями у власних країнах, з точки зору рівня економічного і соціального розвитку. Такий факт сприяє об”єднанню їх зусиль у вирішенні нагальних проблем.

По-п”яте, регіони-учасники Карпатського єврорегіону належать до сусідніх фізико-географічних областей - Карпатських гір та долини ріки Тиса.

Правове оформлення Карпатського єврорегіону полягало в укладанні угоди між органами державної влади та місцевого самоврядування “Про створення міжрегіональної асоціації Карпатський єврорегіон”та прийнятті Статуту асоціації. Підтримка національних урядів була виражена у Декларації міністрів закордонних справ “Про співпрацю народів, які населяють територію Карпатського єврорегіону”, яку від Української сторони підписав міністр закордонних справ України Анатолій Зленко. Юридична формула заснування і діяльності Карпатського єврорегіону, як міжрегіональної асоціації, з дорадчими та координаційними функціями, яка не є наднаціональним органом влади, повністю відповідає міжнародним стандартам в галузі транскордонного співробітництва. Цей факт спричиняє визнання Карпатського єврорегіону як повноправного суб”єкта європейської транскордонної політики і робить можливим повноцінну співпрацю з європейськими структурами.

Враховуючи той факт, що територія Карпатського єврорегіону була потенційним джерелом геополітичних конфліктів, на початку його утворення основним завданням була гармонізація міждержавних відносин з метою недопущення виникнення конфліктних ситуацій.

На сьогодні можна впевнено констатувати той факт, що регіон Карпат є одним з найбільш стабільних в плані безпеки мирного співіснування в Європі, не дивлячись на те, що тут знаходять свої точки дотику кордони п”ятьох держав, які побудовані не завжди враховуючи етнічний принцип, та кожна з держав має власні політичні, економічні і культурні інтереси в регіоні. Фактор стабільності, який сьогодні домінує в Карпатському єврорегіоні, безперечно є заслугою діяльності міністерств закордонних справ України, Угорщини, Словаччини, Польщі, Румунії та Асоціації “Карпатський єврорегіон” і їх стабілізуючою роллю.

Не дивлячись на виконання головної місії перед Карпатським єврорегіоном стоять декілька важливих завдань, особливо з урахуванням сучасного курсу України в зовнішній політиці, направленого на інтеграцію в Європу.

Перш за все необхідно відзначити, що інтеграція в загальноєвропейське середовище може відбуватися як на державному, так і на регіональному рівнях. При цьому останній варіант є набільш реальний для нашої країни. В цьому контексті слід відзначити, що Карпатський єврорегіон може стати своєрідним мостом між Європою і Україною. Враховуючи, що до його складу входять як регіони тих країн, які в недалекому майбутньому стануть членами Європейського Союзу, так і тих які навряд чи найблищим часом інтегруються в його середовище, Карпатський єврорегіон може стати мостом, який з”єднуватиме Україну з ЄС своєрідним експерементальним майданчиком регіональної інтеграції в загальноєвропейське середовище.

Більше того, маючи унікальні напрацювання по пошуку партнерів в сусідніх країнах, єврорегіон взмозі сприяти налагодженню т.з. “місцевої дипломатії”, тобто багатостороннього співробітництва між окремими населеними пунктами України, Угорщини, Словаччини, Польщі, Румунії, що в цілому дуже позитивно впливає на процес регіональної інтеграції.

Карпатський єврорегіон, використовуючи унікальні політичні, адміністративні, економічні, наукові зв”язки, взмозі сприяти вирішенню однієї з найбільш болючіших проблем прикордоння - вільного перетину кордону громадянами сусідніх держав.

Організація конкретних заходів - виставок, конференцій, семінарів - один з напрямів діяльності Карпатського єврорегіону, який дає практичну можливість для здійснення транскордонної діяльності окремими організаціями і інституціями сусідніх країн.

На теперішньому етапі розвитку структура Карпатського єврорегіону відбиває його функціональну направленість. Найвищим органом Асоціації є Рада, яку сьогодні очолює представник Польщі Богдан Жонца. Голова Ради обирається строком на два роки, згдіно з принципом ротації кожної з країн-учасниць, що є проявом принципів демократії і рівноправності. До складу Ради входять по три члени від кожної з країн-учасниць. Українську сторону представляють голова Закарпатської обласної ради Іван Іванчо, голова Івано-Франківської обласної ради Зіновій Митник, голова Львівської обласної ради Ярослав Гадзало. Основною організаційною формою роботи Ради є засідання, на яких обговорються стратегічні питання в політичній, екологічній, культурній, економічній сферах. Оскільки членами ради є керівники органів місцевого самоврядування України, Угорщини, Польщі, Словаччини, Румунії то засідання перетворюються фактично у форум керівників влади прикордонних областей, де виникає чудова нагода синхронізувати вирішення багатьох проблем, які є спільними для всіх регіонів.

Виконавчою та адміністративною діяльністю опікується Виконавчий директор та очолюваний ним Міжнародний секретаріат, який кожні два роки змінює місце своєго розташування у одній з п”ятьох країн-членів єврорегіону. Сьогодні Міжнародний секретаріат знаходиться в Угорщині і очолює його Брігітта Ласло. В кожній країні діє також Національне Представництво, яке є головним координуючим органом єврорегіональної співпраці на території власної країни.

Унікальною структурною ланкою єврорегіону є Робочі Комісії, основною функцією яких є розробка технологій транскордонного співробітництва, вивчення конкретних регіональних проблем та створення способів їх вирішення у різних сферах життєдіяльності. По суті Робочі Комісії є форумом еспертів, які розробляють моделі та механізми розвитку регіонів та співробітництва між ними у пріорітетних напрямках діяльності.

Планетарний розвиток цивілізації, який характеризується європейськими інтегруючими процесами, економічною та політичною глобалізацією, інформаційним бумом та революцією в сфері телекомунікацій ставить перед Радою, Секретаріатом, Національними представництвами Карпатського єврорегіону нові проблеми, змушує змінити акценти у підходах, у формах і методах роботи. І не дивлячись на те, що “шенгенський статус” розділить членів Карпатського єврорегіону на учасників Європейського Союзу та на декларантів намірів вступу в ЄС система роботи, напрацьована Асоціацією, робить Карпатський єврорегіон унікальною міжнародною структурою, якій, безперечно, під силу, враховуючи систему роботи, досвідчених, яскравих, ділових, конструктивних особистостей (Іван Іванчо, Зіновій Митник - з України, проф. Шюлі-Закар, Іштван Монорі - з Угорщини, Штефан Врановскі, Йозеф Полачко - зі Словаччини, Богдан Жонца, Богуслав Кржановскі - з Польщі, Памфіл Берчан - з Румунії), досвіду роботи, виконувати найскладніші завдання, які ставить перед нами час.

Ален Панов,

Представник України в Карпатському єврорегіоні