Опис проблеми:

2 лютого 2010 року угорською стороною запроваджено нову технологію контролю громадян, які перетинають українсько-угорський кордон в рамках Міжурядової Угоди про „Правила місцевого прикордонного руху” від 18.09.2007 року. (МПР)

Суть нововведень полягає в застосуванні при оформленні громадян України, які перетинають кордон в рамках МПР, принципу підрахунку сумарної кількість днів перебування в Угорщині, протягом останніх шести місяців. У випадку виявлення, що громадянин перебував більше ніж 90 днів протягом піврічного терміну, йому відмовляють у праві на в’їзд.

Нововведення мали значний негативний резонанс серед громадян України, які вважали свої права порушеними і вдалися до акцій громадського осуду, аж до блокування КПП на кордоні.

До ГКУ в Ніредьгазі надійшло більше сотні скарг громадян.

Важливо!

В цілому такі дії угорської сторони були ідентичні діям під час оформлення громадян, які подорожують за короткотерміновими шенгенськими візами.

Разом з тим:

Філософія малого прикордонного руху передбачає вільне пересування громадян сусідніх країн в рамках прикордонної зони і є пом’якшуючим виключенням із загальних правил шенгену ( Регламент ЄС 1931/2006 )

Нормативна основа

Беручи до уваги положення згаданої Угоди та Регламенту ЄС 1931/2006 правомірність дій угорської сторони викликала сумнів. Так, частина 5 статті 1 Угоди визначає, що „дозвіл дає його власнику право на багаторазовий в'їзд та безперервне перебування протягом максимум трьох місяців у межах шести місяців у прикордонній зоні держави іншої Договірної Сторони”.

Правовий висновок

Таким чином, застосування угорською стороною принципу підрахунку сумарної (а не безперервної) кількості днів в рамках шестимісячного терміну, суперечили духу і букві Угоди та Регламенту.

Ініціатива

Генерального консульства

Ініціатива ГКУ, направлена до МЗС України та ПУ в Угорщині з пропозицією дати згоду на звернення до МЗС Угорської Республіки з проханням скасувати принцип сумарного підрахунку кількості днів у межах півроку, перейшовши до підрахунку днів, безперервно проведених у прикордонній зоні.

У випадку відсутності позитивного результату – ініціювати позачерговий раунд консультацій з консульсько-правових питань на рівні заступників міністрів закордонних справ.

Дії Генерального консульства

На виконання норм Консульського Статуту і статті 35 Консульської конвенції між УРСР та Угорською Республікою, консулом було прийнято рішення подати позови в інтересах українських громадян до суду. Слід зауважити, що подібна практика була застосована вперше в судах Угорської Республіки.

Результат

29 квітня 2009 року відбулося судове засідання по перших трьох позовах. За результатами розгляду позов консула в інтересах громадян України було задоволено в повному обсязі, а ухвали прикордонних органів Угорської Республіки визнані неправомірними. Встановлено, що громадяни України, які наділені правом на малий прикордонний рух, вправі перебувати в прикордонній території Угорської Республіки безперервно на протязі трьох місяців в рамках шести місяців.

Рішення остаточне і оскарженню не підлягає.

Угорські прикордонні служби припинили масові повернення громадян України.

Висновки

1. Українська дипломатія в конкретному випадку довела, що не в теорії, а на практиці її місією є захист прав українських громадян.

2. Досягнутий результат може слугувати важливим сигналом, суть якого полягає у серйозності підходів української сторони до відстоювання своїх інтересів.

3. Безпрецедентним можна вважати факт виграшу справи українським консулом в угорському суді за позовом, заявленим до угорської правоохоронної системи.

4. Даний юридичний факт може бути використано під час відпрацювання двосторонніх відносин у сфері МПР між Україною, Словаччиною, Польщею.

5. Відстоювання прав українських громадян було виключною ініціативою дипломатичної служби України; регіональна влада Закарпаття та громадські і політичні організації самоусунулись від процесу, мотивуючи небажанням сваритись з угорцями.